Павло Гірник – Чурльоніс: Вірш

Йому немає неба і землі.
Хіба лишилася стоока хвища,
Та горобці, що гріються в золі
Учора єретичного кострища.

Сьогодні вже месія, як не бог.
Сьогодні вже святі колишні болі.
…А зрозуміли би його,
Якби не збожеволів?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Чурльоніс":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Чурльоніс: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.