Доле з очима прірви,
Дякую, що була.
Маю по всьому вирій —
Стежечку до села.
Навіть якщо здалося
І не було й нема,
Дякую, що волосся
Сивіло, як пітьма.
Дякую, що забули
Нелюди і знавці —
Маю собі відлуння
Й сонечко на руці.
Маю дорогу з міста,
Маю стежки з села.
Дякую, що пречиста,
Дякую, що була.
