Вірші класиків > Павло Гірник: Вірші > Павло Гірник – І тихо

Павло Гірник – І тихо: Вірш

І тихо. І майже село.
І рід за моїми плечима.
І вітер задихане скло
Пече крижаними очима.

Все табірне, все на межі,
І маєш себе запитати:
— Отямся, спинись і скажи,
Куди ти ідеш, супостате?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Павло Гірник
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – І тихо":

Читати схожі вірші:

  1. Павло Гірник – Часом сниться мені ледь задихане скло
  2. Леонід Талалай – Тихо-тихо ллється музика
  3. Павло Гірник – Монастирище
  4. Павло Гірник – Перецвітають зорі на морозі
  5. Павло Гірник – Малюю
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – І тихо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.