Коли вогонь у грудях споночіє
І три журби зійдуться коло брів,
Сповідуюсь безсонними очима
Лише тобі, колиско журавлів.
З усіх доріг поклич мене до хати,
Де вицвітає сум на рушнику,
Де пісня спить у стрісі волохатій
І подзвін замовка по чумаку.
Поклич мене спочити на годину
І знову у дорогу проведи,
Село моє, колиско журавлина,
Стеринища окрай доленьки руді…
