Павло Гірник – Лагідний голос в тоненькому дроті: Вірш

Лагідний голос в тоненькому дроті
Мертва твоя позолота.
Хто ти, аби відкладати на потім
Чорну роботу?

Мова, яка нареклася тобою,
Впала в осотах і тернах.
Мусиш виносити з вічного бою
Душі живих і померлих.

Бути на людях, не бовваніти.
Жити, як личить голоті.
Довга дорога. Прості заповіти.
Лагідний голос на потім.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Лагідний голос в тоненькому дроті":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Лагідний голос в тоненькому дроті: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.