Маю папiр i печаль.
Маю дорогу i небо.
Бiльше нiчого не треба.
Бiльше нiчого не жаль.
Словом тебе не торкну
I не проситиму Бога —
Коло мого полину
Вже не ростиме нiчого.
Навiть сльозу молоду.
Я посилаю за димом.
Бо озирнусь — пропаду.
Не озирнуся — загину.
Вiчне вiдлуння ходи
Чують високi могили.
З неба, вогню i води
Тут народилася сила
— Сила здолати себе
I вiдпустити на волю.
Бо вiдрiзняється степ
Вiд здичавiлого поля.
