Павло Гірник – Мовчки, брате, сідлай коня: Вірш

Мовчки, брате, сідлай коня.
Мовчки кулю ховай під серце.
Вже по груди стоїть стерня.
Слід затерся.

І свобода тобі — своя.
І дорога тобі — у вирій.
Гори. Небо. І течія.
Віра?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Мовчки, брате, сідлай коня":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Мовчки, брате, сідлай коня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.