Вірші класиків > Павло Гірник: Вірші > Павло Гірник – Нарешті світає

Павло Гірник – Нарешті світає: Вірш

Нарешті світає.
І пахне душа,
Наче зілля.
Я чую твій голос,
Маріє,
І це божевілля.

Дощі… За дощами
Ні літа немає,
Ні злету.
Ми досі живемо,
Вдаєм, що живемо,
Плането.

Яка там печаль —
Хуртовина
Останнього віча.
Я чую твій голос,
Маріє.
Чого ти не кличеш?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Павло Гірник
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Нарешті світає":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Нарешті розвидняється, світає
  2. Павло Тичина – Уже світає, а ще імла
  3. Павло Гірник – Спогад про зустріч з кобзарями
  4. Павло Гірник – Відгупотіли бубни і копита
  5. Павло Гірник – Солодкий твій хліб
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Нарешті світає: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.