Не минайся, як сон в передсвітній імлі,
Як зоря понад сном і Дністром,
Як молитва, яку на совинім крилі
Напишу солов’їним пером.
Не минайся, як свічечка над полином,
І купальські вогні молоді,
І слова милосердні, і ніч за вікном,
І прощальна зоря на воді.
Не минайся, як тихі пісні за селом.
Як пекуча сльоза на щоці…
Україно!
…як Божа рука над чолом
І перо крижане у руці…