Павло Гірник – Пересіялася дорога: Вірш

Пересіялася дорога.
Тепле небо перетекло.
Ледь світає. Нема нікого.
Не було.

Тільки подих землі чужої
Просто в очі…
Яка орда
Галушками набила зброю?
— Ты куда? Не туда! Сюда!

Се — нарід мій.
Се я, причинний.
Се остання сліпа течія.
Посміхається Батьківщина.
Нічия.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Пересіялася дорога":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Пересіялася дорога: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.