Павло Гірник – Посівай, бо остання ніч: Вірш

Посівай, бо остання ніч.
Продимає вікно пороша.
Йдуть у білому сто облич.
Йде у чорному міхоноша.

Проростає твоє зерно,
Що вустами посіяв.
Ще по чарочці, Сатано?
Наливай-но, Месіє!

Йдуть у білому сто облич
Над твоєю судьбою.
Посівай, бо остання ніч.
Бог з тобою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Посівай, бо остання ніч":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Посівай, бо остання ніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.