Посмiхнися, брате мiй. Свiтає.
Помiж нас i протягу нема.
Тiльки пекло, що здавалось раєм.
Тiльки кров подушена й нiма.
Там, де вже немає i не буде,
Там, де мати вже й не вигляда,
Слово ляже грудкою на груди.
Нами стануть небо i вода.
Бог нас не розсудить, а спитає.
Мати й не спитає — пригорне.
Посмiхнися, брате мiй — свiтає.
Все минає, брате. Все мине.
