Постане Україна чи повстане,
Чи так собi iтиме в кураї,
Погине чи погляне з-над Богдана —
То се її шляхи, а не твої.
Їй Богу, легше пити, вовком вити,
У попелi зiгрiтися душi,
Анiж дивитись на отi орбiти,
Де тiльки шаровари i ножi,
Де навiть небо чорне, але п’яне,
Де навiть серце звикло до ганьби.
…Мабуть нiхто сьогоднi не повстане
Нi в словi, нi в неволi, нi в собi.
