Провалля ночі. Паморозь на склі.
Поснули твої гості за столами.
Але пітьму обрусом застели
І свічку засвіти під образами.
Сядь осторонь. Тобі немає сну.
Тобі не плаче навіть Україна.
І пий вино, гіркіше полину.
І струшуй попіл просто на коліна.
Ти вовк. Ти ніч. Ти порох на землі.
Тобі нема й не хочеться нічого.
І не твої ця паморозь на склі,
І свічка, і горілка, і дорога.
Ти сам. Ти сам! Немає каяття.
Тебе ніхто на світі не впізнає.
Провалля ночі. Кладочка життя.
Козак гуляє.
