Прийди коли і просто помовчи
В моїй сумній незатишній оселі.
Зігрію чай. Посидимо вночі,
Підсолодивши думи невеселі.
Вже спить село, ухоркане за день.
Сплять язики, намуляні плітками.
Прийди коли і стань біля дверей
Під рушниками, зорями й вітрами.
Пишу листи у вирій…
Тільки ти
Зігрієш серцем руки охололі.
Живу тобою, плачу в самоті,
Від тебе починаюсь, рідне слово…
