Пам’яті учителя А. П. Медушевського
По дорозі по останній
Чи то чайка, чи то мати,
Чи то вітер, чи то лютий,
Чи вуста, чи неслухняні —
Козака несуть…
Заніміли чорні хмари.
Заніміли — посивіли.
Тільки вітер… Тільки пісня
Шепотіла-голосила:
А твій коник білогривий —
Зимонька-завія.
За тобою білі руки
Завірюха ломить…
Ой під небом побілілим
Біла чайка стемніла —
Козака несуть…
