Сіється сніг, сутеніє дорога.
Може й нема вороття.
Слухай, козаче, ти справді до Бога
Чи збайдужіло життя?
Тут тільки воля тебе підночує.
Як не хили голови,
Як не благай —
але мати почує
І не повірить — живи!
Не повертайся до того порога,
Де ні вогню, ні води.
Сіється сніг. І немає до кого.
І не питайте куди…
