Слова і біль — матерія жива.
В ній сховані великі таємниці.
Вогонь із глини творить і дива,
І горщики, і цеглу на в’язниці.
Засукуй рукави. Суши, вимочуй,
Живими пальцями байдужість виминай.
І ти побачиш, як скресають очі,
Неопалимі, наче купина.
Якщо забракне сил у цьому герці,
Якщо талант за кусень продаси,
То попечуть на глечик твоє серце
Палючі очі вбитої краси.
