Павло Гірник – Співай, хохол: Вірш

Співай, хохол! Тобі не ліньки.
Ти навіть плачеш, як на те,
Над згірклим голосом сопілки…
Чого тобі? Питво святе

Не переводиться ніколи.
Плугатарі з обкому йдуть
І твоя Галя вузькочола
Несе у відрах каламуть.

Заквітчана хохляцька пісня
На панщині пшеницю жне.
І так чогось на серці тісно…
І навіть Галя не жене…

Ростуть сини, ростимуть внуки,
Хрущі літатимуть вночі.
…І накладеш на себе руки.
…І заспіваєш ідучи.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Співай, хохол":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Співай, хохол: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.