Павло Гірник – Спокійно: Вірш

Спокійно. Усе так само.
Хіба навчився мовчати.
Нарешті я сам. Без мами.
Нарешті я сам. Без тата.

Яко? ще там свободи,
Яких ще слів край могили!
Досить. Жодного роду.
Господи, не присилуй.

Досить. Усе так само.
Карайся, гуляй, молися.
Нарешті ми поруч, мамо.
Не озирнися.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Спокійно":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Спокійно: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.