Павло Гірник – Світає: Вірш

Світає. І розсудить Бог.
Мовчи.
По вінця! З головою!
Є час любитися удвох
І скаженіти самотою,

Час каяття і вороття,
Осяяння і заповіту…
Пощо тобі оце життя —
Кохати? Мучитись? Прозріти?

Читати Біблію?
Сніги
Нести снігами до могили?
…Які терпкі твої шляхи.
Які боги осатанілі…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Світає":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Світає: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.