Такі непрохані сніги,
Такі терпкі, такі вдовині;
І безгоміння навкруги,
І тужно птаху і людині,
І попідтинню ледь гойда
Сухою гілкою калина,
І сутеніє…
Не біда —
Є хліб, і сіль, і Україна,
І добрі люди, і слова…
І так пророчо, так прощально
Обличчя наші осява
Тоненька свічечка шпитальна…
