Такий вогонь, така твоя зима,
Такі твої дими і попелища.
Вітряк душі. Господаря нема.
Всі полягли, запалось городище.
Ти повернувся. Але хто повів
На п’яну сповідь і науку сіру
До то? туги, де немає слів,
До того слова, де немає віри?
Тебе ніхто нічого не спита —
І брат пішов, і мати не заплаче.
Вогонь. Пітьма. Свобода. Самота.
До кого обертаєшся, вітряче?
