Були струмки грайливі і тверезі.
Диміла декорація зими.
Дуби терпіли мовчки. А берези
Вже лопотіли першими крильми.
Трава буйніла. То яка різниця:
Чи круки, чи лелеки будять небо?
Ой вірили берези, наче птиці.
Лише в ласкаве небо та у себе.
І розправляли закоцюблі плечі,
І розгинали наболілі спини!
…А по відлизі три хуртечі
Відреготалися над ними.
