Вірші класиків > Павло Гірник: Вірші > Павло Гірник – ти ніколи не матимеш роду

Павло Гірник – ти ніколи не матимеш роду: Вірш

ти ніколи не матимеш роду
бо цураєшся хати
наче багаття
яке вільно розкласти
і легко покинути

ти ніколи не будеш вдома
бо так само шукаєш дорогу
як дим над згарищем
ти ніколи не станеш вільним
бо є часткою україни

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Павло Гірник
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – ти ніколи не матимеш роду":

Читати схожі вірші:

  1. Павло Гірник – Встигайте – бо ніколи
  2. Павло Гірник – Ні верб, ні стежки, ні ріки
  3. Павло Гірник – оце від батька покійного
  4. Павло Гірник – Спокійно
  5. Павло Гірник – Трупа Садовського
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – ти ніколи не матимеш роду: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.