Запитують мене у класі діти:
— Скажіть, письменник скільки заробля?
…Відкіль оця хвороба — все на світі
Ще змалечку підбити до рубля?!
…Урок. Шевченко.
Не згаса вовіки
Освячене кріпацтвом визнання.
Цікавитесь, який мав заробіток?
Отримав десять років заслання.
Його вінець — над золоті корони.
Задосить було муки і покар.
Писати й малювати заборона —
Оце його був другий гонорар.
Не каявся. Писав у казематах.
Відрікся від щедрот і нагород.
І не зважав на цензорів пихатих —
Яка цензура викреслить народ?!
А допити, а вічні протоколи?
Священна будь, невтолена жаго!
Невже і ви не чуєте ніколи,
Як плаче слово голосом його?
А він згорів. І так бува не часто.
За гроші промовчав би — і живи.
Шевченко і сьогодні наш сучасник,
Бо з його болю починались ви.
Політика, освячена царями, —
Понівеч, зрадь, купи чи задуши!
…Його життя написане сльозами,
Що запеклися кров’ю на душі.
У кожний звук, у кожний тон у слові
Крізь чорноту минущих лихоліть
Услухайтесь!
Почуйте в його мові
Те, що лікує, плаче й попелить,
Почуйте серцем голос несхололий,
Вдивітеся у змучене лице.
Ви рідну мову чуєте у школі
І чим йому заплатите за це?
