Дайтеся чути, як мається бути,
бо запорожцям оддам!(З весільного обряду)
Відгупотіли бубни і копита.
Сипнули жита на столи й дороги.
Співаємо…
Нестерпно мовчки пити,
Коли ніхто не стане за порогом.
Невже усі за Доном і Дунаєм
Чубатими наклали головами?
Чого від співу крівця холодає,
Навперекидь — серденько за словами?
Та хоч з уяви станьте за порогом
І рубані, і січені до краю!
…Урвався голос — і нема нікого.
А що про нас нащадки заспівають?
