Відсвітилося. Мертві сутінки.
Камінь дихає на горбі.
Чуєш, мамо, твій син у Сутківцях
Ставить свічечку по тобі.
Відзоріло, відколотилося,
Відгуло над старим гніздом.
Все запалося — не лишилося
Навіть чарочки за столом.
Що —
голоситься попід вишнями,
Як палає останній край?!
…Чуєш, Боже, не дай же грішному,
Вже нічого мені не дай!