Павло Гірник – Відсвітилося: Вірш

Відсвітилося. Мертві сутінки.
Камінь дихає на горбі.
Чуєш, мамо, твій син у Сутківцях
Ставить свічечку по тобі.

Відзоріло, відколотилося,
Відгуло над старим гніздом.
Все запалося — не лишилося
Навіть чарочки за столом.

Що —
голоситься попід вишнями,
Як палає останній край?!
…Чуєш, Боже, не дай же грішному,
Вже нічого мені не дай!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Відсвітилося":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Відсвітилося: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.