Павло Гірник – Втома чорна, але дуже тиха: Вірш

Втома чорна, але дуже тиха —
Наче роззирається душа.
Серце б’ється, але вже не диха.
Світ пристав і далі не руша.

Просто сам і небо просто неба,
Просто далеч і така пітьма,
Що збуваєш те, чого не треба.
Набуваєш те, чого нема.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Втома чорна, але дуже тиха":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Втома чорна, але дуже тиха: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.