А те ще все попереду — і внуки,
І вилитий по їхнім зросту цинк.Валерій Герасимчук
Яке ти, майбутнє? Півлюдства — солдати.
Бодай вже цього півсирітства не відати!
Чи ми забуваєм, що вчились вставати,
Схопившись руками за милиці дідові?
Невже нашим дітям судилися бомби
І литі на виріст сорочечки цинкові?
Півлюдства стоїть у петлицях і ромбах
За репнутим склом і сухими барвінками.
Чи будемо жити, чи знову потроху
Історія голить народам потилиці?
Яке ти, майбутнє? Космічна епоха
Стоїть у шинелі на дідових милицях.
