Заспiваю, мамо, заспiваю,
То дарма, що голосу нема.
Чарочки по вiнця наливаю —
Я не сам, i ти вже не сама.
Буде роду, буде переводу,
Буде хлiб всмiхатись до ножа.
Пiдiйму чарчину за господу —
То нiчого, що вона чужа, —
Свiт чужий. Ми тiльки перехожi,
Проспiвали — i на тому край.
Засуди i покарай нас, Боже,
Тiльки розминутися не дай.
