Павло Гірник – Заспокойся, бо вже не сам: Вірш

Заспокойся, бо вже не сам
І недовго відбути.
Тільки й того, що небесам
Повертаєш забуте.

Тільки тугу свою неси
Тричі перепрокляту!
…Зустрічаються голоси:
— Чуєш, брате мій?

— Чую, брате.

Стали мовчки.

Сніги. Верба.

Шлях під ними здригнувся.
Розійшлись назавжди.

Хіба
Молодий озирнувся.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Гірник – Заспокойся, бо вже не сам":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Гірник – Заспокойся, бо вже не сам: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.