Знову свобода, терпка і відмучена,
Знову сподівана кров у Дніпрі.
Сходить пітьма над останніми кручами.
Падає віск на святі прапори.
Що ж насудилося —
славлю чи вірую,
Бита дорога чи вітер в душі?..
Боже мій, пташе з безмовного вирію,
Подихом свічечку не воруши…
