Йде дівиця вздовж по вулиці
І людей не поміча.
До грудей у неї тулиться
Дурнооке собача.
А назустріч сонно шваркає
Друг дівиці Боб Капшук.
Затягнувся він цигаркою
Та собаці в очі — хук!
— Ти дивися,— каже,— кривиться.
Відвертається, ти глянь,
Як на мене злобно дивиться…—
Діва каже: — Перестань!
От якби ти був собакою,
А тобі якесь мурло
В ніс коптило цигарякою —
Тобі б весело було?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Адаптація
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Балада про Тимошку
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)