Павло Глазовий – Байдужість: Вірш

Коли згоріла хата в Гната,
Він до сусідів: — Поможіть!
Як далі жити? Що робити?
Де притулитися, скажіть! —
Один спитав його єхидно:
— Чого ж ти сажу не трусив?
— Навіщо гас тримав у хаті?
Сердито другий пробасив.
А третій мовив: — Що ж я можу?
Я тут безсилий, будь здоров! —
Четвертий мовчки відвернувся,
Махнув рукою і пішов.
Не дай нікому, доле клята,
Таких сусідів, як у Гната!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Байдужість":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Байдужість: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.