Завелися грошенята у Грицька Ворони:
Сам малює й на базарі продає ікони.
Нещодавно тип у рясі причепивсь до нього:
— Це кощунство, це знущання з господа святого
Чом у бога ніс, як морква, рот, як у бульдога?
Ви б, художнику шановний, побоялись бога!
— Та котись ти ковбасою,— огризнувсь «художник».—
Кого мені боятися, коли я безбожник?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Безсонні ночі
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Бродяга
(Оцінок ще немає)