Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися, —
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – У квартирі комунальній
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Івасик
(Оцінок ще немає)