— А ти, татку, пам’ятаєш,— питає мала,—
Коли Пушкін народився? Якого числа? —
Батько сумно головою з боку в бік хита:
— Ти подумай, що питаєш, голово пуста.
Що, твій Пушкін — мій директор, головбух чи зав,
Щоб я його днем рождєння мозги засоряв?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Про свинину й писанину
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Світогляд
(Оцінок ще немає)