Розказував людям лектор про будову світу,
Про планети і про Землю, про її орбіту.
Під кінець одна бабуся встала та й питає:
— Так ви кажете, що бога не було й немає?
— Це доведено вже точно, — мовив лектор строго. —
Була кругом матерія і більше нічого. —
А бабуся кінчик хустки зім’яла у жмені.
— І ви всього не знаєте, хоч і дуже вчені.
Якщо справді матерії скрізь було доволі,
То чого ж Адам і Єва жили в раю голі?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Чому букви різні
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Чия мова краща
(Оцінок ще немає)