Павло Глазовий – Давня звичка: Вірш

Три машини біля двору різко зупинилися.
Із машин мужчини вийшли, дідові вклонилися,
Привітались та й питають:
— Як ви поживаєте?
Заглядаєте до клубу? У кіно буваєте?
— Та спасибі, — дід говорить. — Добре поживаємо.
Ми тепер по сім костюмів зі старою маємо.
Пар по вісім черевиків за три роки справили.
Маєм “Волгу”, тільки в сина на два дні оставили. —
А мужчини діду кажуть:
— Ми тут виступатимем.
Ми артисти. Вам концерти у селі даватимем.
— Тільки вибачте, шановний, ми оце подумали,
Чи не надто ви загнули з вашими костюмами? —
Дід кахикнув і признався:
— Не люблю тріпаться я,
Та гадав, що закордонна їде делегація.