Про дельфінів каже баба:
— То ж такі хороші!
Я читала у газеті: на людей похожі.
Пишуть так, що в море впасти довелось людині,
Так дельфін її на сушу витаскав на спині.
Дід зітхнув і посміхнувся хитро й саркастично.
— Треба, бабо, до усього ставитись критично.
Між людьми надибать можна створіннячко боже,
Що воно тебе у ложці утопити може.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Голуб’ята
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Домашні ліки