Ой посватав дід Денис молоду Оришку.
Кажуть, має хитрий дід гарну ощадкнижку.
Він тепер сидить бурчить: — Господи мій, боже!
Народилося дитя, на сусіда схоже. —
А Оришка: — Ти пильніш придивись, Денисе!
Точна копія твоя: без зубів і лисе.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Давня звичка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Дичина