Лікар хворому сказав сухо і суворо:
— В мене сумніву нема, що умреш ти скоро.—
Але тиждень лиш минув — хворий став на ноги.
Здивувався ескулап і прибіг до нього.
— Ну, покійничку, здоров! Я тебе вітаю.
Звідкіля ти повернувсь — з пекла а чи з раю?
Хворий каже: — В пеклі був та й набрався страху.
Зовсім близько бачив смерть, люту костомаху.
«Як твій лікар пожива?» — клята запитала
І сказала, що тебе із живих списала,
Що для тебе вже майстри роблять домовину,—
Це за те, що краще всіх знаєш медицину.
Я тебе урятував, давши чесне слово,
Що майстрам такий наказ дано помилково,
Бо ти тямиш в медицині,
Як свиня у апельсині.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Дідова порада
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Донюхався
(Оцінок ще немає)