Пішла мати на роботу
Ранесенько-вранці,
А синочок-здоровило
Хропе на лежанці.
Як проснувся, взяв газету.
Дивиться, читає,
Як по світу на орбіті
Космонавт літає.
Що він снідав, що обідав
Коли спати ляже…
— Добре бути космонавтом,
Ледацюга каже. —
Все у нього по програмі,
Все там по порядку.
Попрацює, відпочине,
Зробить фіззарядку.
Потім сніда: вмеле курку
З булкою м’якою,
Схоче вобли чи какао —
Все там під рукою.
А тут лежиш на твердому,
І хочеться їсти…
Так це ж треба аж у погріб
По глечика лізти…
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Син божий
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Як ми з кумом дикарями були
(Оцінок ще немає)