Павло Глазовий – Дві ролі: Вірш

— Був на лекції я вчора,—
Хвалиться Микита. —
Там розказував нам лектор
Про гермафродита.
Що це ж воно — професія
Чи національність?
Ні, з людиною буває
Така ненормальність.
Трапляється, незвичайна
Родиться людина.
Як виросте— воно й дама,
Воно ж і мужчина.
Ех, чого я, безталанний,
Не таким родився?
Захотів би — вийшов заміж,
Розхотів — женився.
Пожив трохи в одній ролі,
Потім — в іншій ролі.
А дійшло до аліментів —
Лови вітра в полі.
Суд шукає, викликає,
Ну- я вже — дама.
Як же може аліменти
Взяти з мами мама?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 2,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Дві ролі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Дві ролі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.