Як торохне із рушниці Панько біля граба,
А із кущів як вискочить налякана баба
Та як крикне: — Ти куди-то смалиш із рушниці?
Дать би тобі, паразиту, по здоровій пиці! —
А Панько їй: — Розкричалась… Ич, довгоязика!
Звідки знав я, що ти свійська?
А може, ти дика?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Дегустатор
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Дурні гроші
(Оцінок ще немає)