Розмовля високий дядько з продавцем Наумом,
Потрясає перед носом дорогим костюмом:
— Як купляв, тоді здавалось, ніби річ хороша,
А тут в штанях одна довша на четверть холоша. —
Продавець примружив око:
— От тобі й холоші!
Доведеться вам за довшу доплатити гроші.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Де як цілуються
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Диплом
(Оцінок ще немає)