Павло Глазовий – Експеримент: Вірш

У суботу жінка вранці гудила Данила:
— Вийшла заміж за макуху, вік свій загубила
І навіщо віддала я молодість такому?
Як покину, не потрібен будеш ти нікому.
А в неділю анонімку одержала жінка.
Закарлюками кривими списана сторінка:
«Вам Данило ізміняє, ходить до артистки,
Халву носить, і пряники, й молочні сосиски.
Він із нею в ресторанах і кафе буває.
Сам коньяк п’є, а артистку винами вгощає.
І артистка сильно любить вашого Данила.
Ще нікого так у жизні, каже, не любила.
Та артистка — балерина, чоловіка має.
Він в якомусь міністерстві важний пост займає».
З несподіванки у жінки пересохло в роті.
— Піду знайду паразитку просто на роботі.
Як застукаю на сцені кляту балерину,
Повисмикую їй ноги, поламаю спину! —
Згодом, трохи вгамувавшись, люстру засвітила
Порівняла закарлюки з почерком Данила
І накрила чоловіка: — Грім би тебе вдарив!
Ти навіщо анонімку сам на себе вшкварив? —
А Данило гордо мовив: — Після інциденту
Написав я анонімку для експерименту.
Ти повірила, що в мене є десь балерина,
Значить, я ще не макуха, а таки мужчина.