Вибігли з гітарами хлопці симпатичні.
За собою кабелі тягнуть електричні.
По боках динаміки, ззаду трансформатори.
Вдарили по струнах акомпаніатори.
Захарчали горла, загарчала музика,
Наче давлять Бобика, наче луплять Тузика,
А соліст підскакує, обмотавшись дротом,
Мікрофон тримаючи просто перед ротом.
Пильно придивляються до соліста люди,
Чи йому не вставлено штепселя нікуди.
Корчиться і морщиться явно не до діла.
Може, в нього пробка десь перегоріла?
Може, треба кликати електромеханіка?
Годі грати, хлопці, бо почнеться паніка!
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Думка глядача
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Екскурсія
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)