У старого Ферапонта так боліли ноги,
Що на п’ятий поверх вийти не було вже змоги.
Лікар дав йому бумажку, і прибив печатку,
Чим засвідчив, що у діда ноги не в порядку,
Що в колінах у старого скупчилися солі
І ті солі викликають нестерпимі болі.
Дуже важко Ферапонту лазить на горище,
І тому його доцільно поселити нижче.
Ферапонт поніс кербуду довідку й заяву.
Той звелів йому звернутись в житлову управу.
Звідтіля його послали у районну раду.
Там у справі Ферапонта відшукали ваду
І сказали, що немовби є ще необхідність,
Щоб підтвердив здороввідділ його інвалідність.
В здороввідділі звеліли принести аналіз,
Бо в історію хвороби дві помилки вкрались,—
Тож медогляд повторити знову необхідно
І рентгеном просвітити, чи ті солі видно.
Через тиждень Ферапонта наскрізь просвітило
І оглянуло аж двічі видатне світило.
Перший раз дало пораду грітись парафіном,
Другий раз веліло п’явку ставить під коліном.
Ферапонт по кабінетах шкутильгав поволі,
Доки в нього у колінах розсмоктало солі,
І тепер йому не треба справок та квитанцій.
Як це добре, що багато є у нас інстанцій!
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Чужі вуха
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Розмова на пляжі